Я буду жити, доки пісня лине,
Її мотив - моє серцебиття.
Нехай летить над світом лебедина,
Рятує образ мій від забуття.
Я буду жити, доки згадка б'ється,
Під скронями, пронизує чоло.
І оселюся у твоєму серці,
Аби воно самотнім не було.
Я буду жити в пам'яті безкраїй,
Думок спокійних вічна вартова,
Бо доки спогад є - не помирають.
Тепер назавжди буду я жива.