UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ulcus: демісезонне - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ
пізно вже
 нема й тобі потреби на ніч каву пити. зробила чай з яблуками (за твоїм рецептом). ходи!) 🍵🍵
Як це- рано?) Рано дякувати?
 чаю не дасиш?)Я довго йшла на «з яблуками чай». З порога: «Улькус! Люба! Зустрічай! Води хоч дай! Вже ноги косить втома!» А з-за дверей: «Нема нікого вдома.»
ти довго, дуже довго йшла
вже літрів сто настояти вдалося вже в Улькус вщерть посивіло волосся а потім - все... даремним став твій шлях... 
Пахне чай. Сто літрів. І еклерки.
Шлунок зводить, аж з-під ніг - земля. Мабуть Улькус топче вже цукерки, Торт пече, чи ліпить трюфеля. І стою я під вікном тихенько. Шлях даремно пропиляла... Ні! Улькус! Рідна! Люба! Дорогенька! Дай же хоч понюхати мені! Відкривай!)
відчиняю - хоч удвох заходьте
нюхайте та пийте чай з багна чебрецю й ромашки, для охоти солодощів міх приберегла ото вже зробили з мене жаднюгу ))))
Надіюсь, що багно в чаєві- рослина роду рододендрон
Бо є ще інше значення Ковтнути щось надії більш нема. Моя сльоза під носом десь засохла. Сто літрів чаю марились дарма. Мені б ковток. Та надто пізно — здохла))))) Котигорошко відповів на коментар BeZodnia, 05.11.2020 - 08:48
А хто тоді говорить???голос чий щасливий??? і чутно з-за дверей - "Говорить Київ! а на годиннику - сімнадцята година!" от втяла Ulcus, от уже людина *** щоб вміти го́стей вчасно відшивати - це ще талант потрібно мати
BeZodnia відповів на коментар Котигорошко, 05.11.2020 - 17:34
Хто довго і голосно стукає, тому відчиняють
Котигорошко відповів на коментар Ulcus, 05.11.2020 - 23:36
Двері через це не зачиняються? Та не зважай... дурне пишу
Ulcus відповів на коментар Котигорошко, 05.11.2020 - 23:48
гаразд. не зважатиму. немає кому замок полагодити
Котигорошко відповів на коментар Ulcus, 05.11.2020 - 23:52
А ти й не казала, що він зламаний  , а то б я...
Котигорошко відповів на коментар BeZodnia, 05.11.2020 - 23:25
Хто довго і голосно стукає - той... (нерозбірливо)
BeZodnia відповів на коментар Котигорошко, 06.11.2020 - 15:54
А що у тебе з зором?) ...той достукається і чаюватиме з Улькус
Ulcus відповів на коментар Виктория - Р, 04.11.2020 - 13:01
дякую сум теж іноді буває приємним - з гарним спогадом і сподіванням на чудове майбутнє дякую вам! 
Квітка)), 03.11.2020 - 23:12
А матовий мул мене вразив...Проник в підсвідомість - ігла Тонка і загостра- поранить Що, завчасу, мов ніч, не спливла...
не хочу, щоб туман, чи мул, чи гострий холод
колов чи обпікав, сльозами обмивав і так життя спішить спіралями по колу однакові чуття, однакові слова... дякую тобі за експромт
Однаковість- неначе тонке скло,
Його завжди в емоціях розбити, Ти можеш почуттями, не спливло, У підсвідомості уміння розлюбити...
тонке, крихке, вразливе, наче тлін
та все ж його так важко упустити несила бачити його розбитим хоч можуть бути тисячі причин
Тисячі причин таємних сутей
Так глибоко, ти випустиш на волю? Підкорена,у пристрасній отруті Ти жриця часу, щоб минав поволі... |
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||
