Що тобі в світі цім віра?
Що тобі в ньому любов? ..що любов...
Чо́му душа світить зріла,
щирість із вічних зронивши основ...
Струсивши свій страх,
мов прах.
Всі виростають сини.
Мрії старіють невтілені в рух...
Подих незмінний весни
від самоти, що руйнує твій дух
рятує щораз
твій час.
Що тобі час? Маєш мить.
Що тобі страх, як весь світ у тобі!
Щирість його вже горить
сонцем новим і плекаєш собі
нови́й день в очах
і снах.
