Везе мене потяг далеко, далеко
У теплі краї де зимують лелеки.
Туди, де моря розмовляють піною,
Туди де квітують сади дивиною.
За вікнами станції, ліс і долини,
Летять, пролітають природи картини.
До тебе коханий доба наближає,
Душа в своїх мріях куплети складає...
У серці моєму чекання, чекання,
Думки найдорожчі й моє хвилювання.
І ось у віконці перон показався,
Той бажаний час до нас двох наближався.
Я вийшла із потягу, чуть не зомліла,
До тебе коханий на крилах летіла.
Цілунки, обійми, троянди червоні,
Щасливі обоє стоїм на пероні...