Ім'я твоє - тьмяна платина
І я стою в санбеніто на площі.
Все жовте. І трішки червоне.
І десь на фоні думок
сяють отруйно-зеленим
відтінки "Нічного кафе"
Але ось мить - і тримаю
в рухак паперовий вітрячок,
як іспанець, несу це безумство
Чую собі щось тремке - живу рибу,
що шкрябає стінки мого живота -
так кохання витікає із мене
