Що в тобі. Світ химер і суцільна казка,
Де дракони й принцеси із дивних снів.
Що в мені. Сіра пустка. Ти кажеш – "Будь ласка,
Ну впусти мене, я ж вже бачила, як ти цвів".
Що в тобі. Сірі скелі й облізла шкіра,
У тобі океани, в яких після шторму – штиль.
Що в мені. Горизонт, як його не міряй,
Ціле поле пісків на десятки чи сотні миль.
Що в тобі. Дзвінка й насичена втома –
Незакатаний смуток осінніх печальних днів.
Що в мені. А нічого. Я хочу додому,
Так, я сам пам’ятаю часи, коли я ще цвів.
Що в тобі. На дорозі крива розмітка,
Якщо кинеш свій транспорт і йтимеш по ній у світи
Я боюся, що ця дорога якраз і вийде
До моїх же садів, що мають колись зацвісти.