коли обганяєш вітер
попереду б'є гроза
приходиться розуміти
всі "проти" і кожне "за"
на тій непростій дорозі
котрою тепер ідеш
розчинений у тривозі
розхлюпоний з-поза меж
очікувань і розтрачень
залюблень і всестрахів
шукати в собі означень
того що давно хотів
зробити а чи сказати
допоки проз хмари день
допоки з твоєї хати
дорога у даль веде
а ти обганяєш вітер
по ній ідучи у світ
змагаючи з віщих літер
зложити собі отвіт
бодай би один єдиний
на захист упертих "за"
допоки на плечі рине
остання твоя гроза
14.06.18 р.
Прекрасно. 
Чудовий вірш! Мотиваційний! 
