А в нашім житті, ми один одному зовсім ніхто,
Хай кричить дощ об дахи зовсім інше,
Проте, я знаю, як це, коли болить все нутро,
І коли всім байдуже...це так, між іншим.
Я знаю, як це, коли не можеш заснути,
Коли всі навколо тебе зовсім не розуміють,
Я знаю, як це, коли хочеш, але не можеш забути,
А люди такі, що залишатись у пам'яті довго уміють.
Я знаю, як це, коли просто більше немає сил,
Ти не спиш, не їси, і зовсім можеш не дихати;
Розумієш, такий є закон із законів, він перед всим:
Ти кохаєш для того, щоб потім загинути!
Загунити не тілесно, що ти, ні,
просто померти душою, і більше не існувати;
Якщо ти не хочеш закінчити так як я,
Будь-ласка, не треба нікого кохати!
ID:
795600
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 14.06.2018 14:12:51
© дата внесення змiн: 14.06.2018 14:12:51
автор: Іра Назаренко
Вкажіть причину вашої скарги
|