Солдати ідуть, і не прийдуть... багато з них,
Плачуть, мабуть, й ікони у путь... страшний час.
Сльози і біль міцнить їх, напевно,
І саме ось це гріє душу, де тееемно.
І перемога прийде, якщо чесно,
Вчинкі їх гідні... Вкраїна воскресне!
Чуєш? о рідна земля!
Не можна не вірити в це,
Небо і поле вірять в майбутнє.
Полеглі не будуть ніколи забуті
І не підкорить серця наші Путін.
Не можна не вірити в це,
Небо і поле вірять в майбутнє.
Полеглі не будуть ніколи забуті,
У пам'яті вічній їхні маршрути... Ви не забуті!
Солдати ідуть, і не прийдуть... багато з них,
Плачуть, мабуть, й ікони у путь... страшний час.
Сльози і біль міцнить їх, напевно,
І саме ось це гріє душу, де тееемно.
І перемога прийде, якщо чесно,
Вчинкі їх гідні... Вкраїна воскресне!
Чуєш? о рідна земля!
Не можна не вірити в це,
Небо і поле вірять в майбутнє.
Полеглі не будуть ніколи забуті
І не підкорить серця наші Путін.
Не можна не вірити в це,
Небо і поле вірять в майбутнє.
Полеглі не будуть ніколи забуті,
У пам'яті вічній їхні маршрути... Ви не забуті!
І може колись хтось
Подивиться в блакить
Згадає імена... помолиться за них.
І може кожний з нас,
Що в кожного болить...
Розкаже небесам, розкаже у цю мить.
Не можна не вірити в це,
Небо і поле вірять в майбутнє.
Полеглі не будуть ніколи забуті
І не підкорить серця наші Путін.
Не можна не вірити в це,
Небо і поле вірять в майбутнє.
Полеглі не будуть ніколи забуті,
У пам'яті вічній їхні маршрути... Ви не забуті!
ID:
791970
Рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата надходження: 16.05.2018 21:02:54
© дата внесення змiн: 16.05.2018 21:02:54
автор: АДМІНІСТРАТОР
Вкажіть причину вашої скарги
|
