Кришиться, як бізе,
Ніжність в твоїх руках.
Добре, якби в роках;
Якби у них була справа -
Було б все одно:
Вишні ж бо зацвіли
Й після цієї зими,
Довгої, наче світ,
Що зацвіта із ними.
Вірую?
Майже у все.
Згадую твоє лице,
Шкіру твоїх долонь,
Зараз, в повзучій зелені,
Все це - неначе сон:
Листя пада донизу.
Біла, немов бізе,
Дивлячись на твій літак -
Ти і залізний птах -
Кришусь в твоїх руках.
