- Я знаю де є те, що вам потрібно!
- Ти хто?
- Я ваш покірний друг.
- І скільки ж хочеш, друже, за покірність?
- Боюсь цю цифру я сказати вслух…
- Прошепочи!
- На тридцять маю я надію…
- І що ж за них мені ти можеш дать?
- Я розкажу вам де новий Месія…
І як його ви можете зламать.
- Новий Месія?! Як? Ізнову?
Останнім часом їх багато розвелось!
- Про те і я ж веду розмову,
Без цих Месій - нам краще би жилось!
Вони ж порядки хочуть влаштувати,
Закон старий до ладу привести…
- Та це не лад! Це - непорядок!
Не треба цим Месіям в люди йти!
- Месії – зло! Їм подавай лиш справедливість,
Месії хочуть з нами бій вести,
Але ж вони іще не знають,
Скількох ці жорна вже перемели…
- То що ж робити з ними радиш?
Ти знаєш як їх ізвести?
- Ми змусимо бездумний натовп прокричати:
«Убивцям – волю, а Месію – в кайдани»
Народ у нас тупий – він з’їсть і падаль,
Аби лише приправлене було!
Аби лише від страви пахло гарно,
І проковтне усе, що тільки подамо!
- Дурний лиш їсть усе що бачить, -
Розумний завжди гарну страву розпізна!
- Розумний – так!
Та вам не треба хвилюватись,
У нас розумних, чесно кажучи, давно уже нема…
- А як з розумних хтось повстане?
- То дурні його зразу ж і побють!
Розумний з дурнем в спір не встряне,
Тому розумний тихий, дурня ж завжди чуть!
- А далі що?
- На Хрест, і баста!
- Усіх Месій?
- По одному, авжеж!
На всіх одразу ж і хрестів не стане,
Але Голгофа наша все ж немає меж…
- Роби! Даю на це тобі свій дозвіл!
- А як же 30…
- Ось, тримай!
- Хай мир в наш дім прийде і спокій!
- Прийде! Месію ти скоріш на хрест кидай!
І мовчки почвалав запроданець Іуда,
До торби радо грошики поклав,
Поправив мужньо оселедець,
І хутко до роботи «праведної» став…
Такі Іуди ходять мовчки поміж нас,
Такі Іуди справно одягають вишиванки,
Із уст Іуд обіцянки, як квас,
Із слів Іуд і ніч стає світанком…
Іуди не чихають і не сплять,
Вони чатують, ніби вічні вартовії:
- Кого ж віддать, кого ж іще продать?
А то без срібла у Іуд душа таки хиріє!
І от тепер знайшовши нових жертв,
Знайшовши нові, світлі душі,
Іуда їх продав на хрест, на смерть,
І знову чисті й чесні постраждати мусять.
Не так лякають ближні явні вороги,
Як друзі, що при боці причаїлись,
Які тебе уже за 30 продали,
І на тобі ж іще й нажились!
Іуди! Рано вам ще спочивать!
Іуди! Hано вам іще радіти!
За вами йдуть, за вами вже стоять,
І шелестять листвою молоді осики…
20.02.2018
ID:
779954
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 02.03.2018 22:48:55
© дата внесення змiн: 02.03.2018 22:48:55
автор: Північна
Вкажіть причину вашої скарги
|
