Така весела та усміхнена зима...
Нам, людям, не під стать.
Але радіймо! Хоч стримано
та - п'яно... Зима… зима… Округ – зима!
Зима... Мов літечко проснулась,
Бо снігу не було й нема –
Зима об весну спотикнулась.
Сміються й плачуть горобці:
Нам солодко б купатись в просі,
А де ж морози ваші ці –
На небі грає світла осінь
А як же, зимо, бути нам,
Усім цілком статечним людям?
Як вірити зимовим снам?
Думки настирно весни будять.
Сміються й плачуть горобці.
Стрекочуть мідіа-сороки:
Несу в життя на каблуці
Свої родинні мужні кроки…
Подивувала нас зима –
Всміхнулась світові весняно!
Хоч раю на землі й нема,
Радіймо! Стримано, та п’яно…
1.01.2018,
Кельно, ФРН
ПРИСВЯЧУЮ ВСІМ МОЇМ ДРУЗЯМ -
НИНІШНІМ І НЕ ДУЖЕ, СТАТЕЧНИМ
І МОЛОДИМ, АЛЕ ЩИРО І ГРЕЧНО!
ВСІХ. ВСІХ. ВСІХ З НОВИМ РОКОМ!!!
Думки настирно весни будять.
І більше плакати не будуть!
Бо усе створено для нас,
І чути див коштовний глас,
Щасливі всі,бо усе-нове,
Радійте,пані і панове!
Ми входимо у рік новий!
ТангОвий,діамАнтовий! Ой,як дивує нас зима – Всміхнулась світові весняно! Хоч раю на землі й нема, Радіймо! Стримано, та п’яно…
Ловімо сонце у долоні!
Цілуймо губоньки червоні!
Прямуємо лише вперед!
І живемо,як Зігмунд Фрейд!
Зірки хапаймо із небес!
У справах всіх-керуй,прогрес!
Віншуєм,щастя колядуєм!
У майбуття почимчикуєм!
З ходою впевненою,так,
щоби позаздрив й "посіпак"!
І більше плакати не будем! Думки настирно весни будять!
І чути див коштовний глас!
Усе ж-бо створено для нас!