Багато різних є жінок на світі,
Проте для кожного найкраща є одна,
Це та, хто заслуговує на квіти,
Для мене ж та, хто буде вічно молода.
Усі її так ніжно кличуть – мама,
матуся, матінка і навіть янголом зовуть,
А знаєте, яка для кожного із нас вона ласкава,
А знаєте, лиш матері заради нас живуть.
Ми часто ображаємо якимось словом,
Вони ночами плачуть, вдень сміються,
Ви знаєте, як боляче ми б’ємо їх своїм докором,
І не помічаємо, як за стіною знову сльози ллються.
Матусі завжди у тяжку хвилину поруч,
Яким би не було дитя – не любить менше,
А ми, старішими завжди їх робимо власноруч,
Робимо так, що часто починає нити серце.
Давайте ж, будемо любити і цінувати їх,
Мама – одна на все життя дається,
Скажіть їй дякую, за те, що подарувала вам життя,
Моліться, хай вона не плаче, а сміється.
Скажу окреме дякую свої матусі,
Пробач, що я пришвидшила твоє старіння,
Ти ж знаєш, я люблю тебе навіть коли не в дусі,
Дякую тобі, ти завжди захищаєш мене від падіння.
Люблю тебе, навіть коли сумую, кричу і може навіть плачу,
Ти ж найкраща мама, пам’ятай це,
А для мене це багато значить!!
ID:
757548
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 28.10.2017 11:54:38
© дата внесення змiн: 28.10.2017 11:54:38
автор: Іра Назаренко
Вкажіть причину вашої скарги
|
