Якби дати тобі силу
обрубати гілки ще тоді,
чи стало б мужності?
Не важливо. Пощади́.
Пройти від зерняти яблука
по тонкому стеблу
порівно до сере́дини
і зламати. Пощади́.
Затвердівши од вітру
не однієї зими, кроною
розділитись на три шляхи.
І обирати теж пощади́.
Якби дати тобі силу
обрубати гілки ще тоді,
чи стало б мужності?
Не важливо. Пощади́.
Маскуватися до останнього
у листі наслідків,
тікаючи від причин.
Не сховаєшся, пощади́.
В ім'я зерняти, і стебла, і плодів,
отримавши силу бачити і ламати
майбутнє своє,
пощади́.
