Ніч вкотре приходить, щоб разом попити кави
Я запитую, чи раптом не хоче чогось міцніше?
Вона знає, без кого сьогодні мені нецікаво,
Вона знає про все на світі та навіть більше.
Ми з нею можем отак промовчати до ранку
Вона поглядом вивчить все, що мені болить
І, як завше, втече за трохи до того світанку,
Коли я та втомлене місто давно вже спить.