Нам 26, і ми – дорослі…
Був сон: примарилось мені –
Я гірко плакав…
Неначе то було не в сні…
Дощ капав… капав…
А в краплях тих гіркоти сіль –
Мої то сльози:
Чом нас тусають звідусіль
Усі, хто може?
Чому «пасує» усім нам
Гіркоти трунок?
Чому готуємо синам
Горби і труни?
…А ми з тобою під мостом,
Мій милий друже,
Душею й серцем із постом,
Бо любим дуже
Одну… красиву… молоду
Вкраїну-неньку.
Ще погарцюєм по мосту,
Бо нас – не жменька!
І припасуємо слова:
«Побій, побіда»…
Нехай ідея не нова –
Хай зна сусіда,
Що діждемось параду ми
На Красній площі,
Бо вийде весь народ з пітьми –
Й не буде прощі!
То сон… Наснилося мені…
А сни є віщі...
27.08.2017
Правди боятися-в ліс не ходити,
Всім надоїли і.ди- б.ндити!
То ж сон й примарилось тобі,
Та сни є віщі...
Пророцтва ці не заслабі!
І не згорять на попелищі!
Народ весь дума в унісон,
І стане явним віщий сон!!!!!!!