Лежить мій шлях між небом і землею
Бавиться вітер косами беріз…
Моря пшеничні, житні розлилися
Розчулюють красою аж до сліз.
Ось лан де синьоокий льон квітує,
Ген на стовпах лелеки гнізда в’ють...
Сумує серденько, мов щось віщує,
Зберу валізу й вирушу знов в путь.
В дорозі ж безкінечність відчуваю
Хоч є початок, та нема кінця
У просторі між небом і землею
З небес чекаю звістки від Отця.
#HalynaRybachukPrach
