Благаю, біле небо.
Прости мене за тебе
Не дай мені зламатись,
Прокинутись в гаю!
Так хочу полетіти,
Далеко та взлетіти,
Як пташка в небі сиза
Побути у раю.
Благаю, не осуджуй
Його квапливий спокій,
Нестримну жагу-пиху
Наївну радість лиху.
Так хочу притаїтись,
Всю радість знати, грітись
Під сонячним промінням, купатись у ставку.
Я знаю, що так треба повчитись трошки в тебе,
Відчути жагу тиху, побути в самоті.
Прости мене за лихо,
Негарне слово, приходь,
Яке приходить тихо,
Коли ночами з ним.
Прости все, біле небо!
Не хочу кривить душу,
Не хочу навіть згадки,
Надії та догадки.
Нехай йде в простір вільний,
Безмежний, теплий, гірний.
Не квап його насильно,
Нестримно та безсильно.
Нестача в мене думки,
Щоб злити його, муки.
Я хочу політ гідно,
Без нього, просто вільно
Продовжить в далечінь…
ID:
737095
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 08.06.2017 23:37:14
© дата внесення змiн: 08.06.2017 23:37:14
автор: Galentino
Вкажіть причину вашої скарги
|
