Завмер світанок, лиш на мить...
Потім здригнувся від гармати,
Від реву дикого моторів,
Що землю рвались плюндрувати.
Війна, так почалась війна…
Страшна, ганебна й незабута
Людей багато було вбито,
Горіло все... хати, жита…
Багатьох вкрили болота...
В містах ставало так безлюдно,
Тисячі душ взяла вода…
Дніпро, Дунай, Буг, Вісла, Одер,
Гірські завали, переходи,
Землянки, табори для смерті…
Був дикий жах в цій круговерті,
Що знищував усі народи...
Та не пристали до угоди,
До ворога не перебрались,
Зі смертю за життя змагались,
Ішли стежками Перемоги,
Дарованими з пекла Богом.