«Старий»… Його так називали,
Було йому лиш 49 літ,
Мабуть тому, що поважали,
Для них він - батько, брат і дід.
Був мужнім, добрим, позитивним,
Мав щиру посмішку завжди,
На поміч йшов він побратимам…
Не ждав ніякої біди.
Руфимський - вишколений воїн.
Мав добре серце та доньку.
Не думав брати в руки зброї,
Це ворог долю дав таку.
Любив свою країну щиро,
Та мужньо землю захищав.
Бажав народу тільки миру.
Ніколи зради не прощав.
Тепер його не буде поряд,
Сумує за «Старим» загін.
І нащо нам ось стільки горя…
Прийми, герою, наш уклін.
Слава героям!
