Мій коханий інтроверт,
Я для тебе ще не розцвіла.
І, потрапивши в невпинний круговерт,
Зрозуміла, що собою так і не була.
Мій коханий, любий друже,
Холодно мені чомусь.
Ти ж від мене відвернувся
Й, на прощання, усміхнувсь.
Я не знаю слів достатньо,
Щоб тобі про все розповісти.
Я сумую. Може знаєш?
Ти допомагав мені цвісти.
І в полоні дивних весен
Я тримаю все в собі.
Ну а це добіса важко,
Тож пишу тобі вірші.
