Весна іще сніги не розтопила,
А зиму вартували снігурі,
Та для відльоту їм квитки купила.
Блакить раділа сонечку вгорі.
Воно ж плило-купалося в лагуні,
І простір, білий, ніжно обняло.
Хлібів, озимих, ще дрімали вруни,
Чекали, щоби сонце сніг зняло.
Коли ж весна умиється водою
З проворних, голосистих ручаїв,
Всі зрозуміють, їй нема кордонів,
Бо дух, весняний, поряд зачаївсь.
І низько попливуть густі тумани,
І вип’ють рихло-зернясті сніги,
І запахом незвичним задурманять
Зеленотрав’ям вишиті луги.
17.01.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
Прекрасний вірш, пані Ганно! Чекаймо весну! Вже вона не за горами. Дуже вже хочеться тепла. А в цьому році особливо. Бо була дуже холодна дощова осінь. І холоди затягнулися.