На прірві звершень, в моїх думах,
Блукають марення і мрії,
Киплять мов води в борунах,
Неначе, море в пристрастях стихії
Кипить... й несе на своїх хвилях
В безодню їх, в пітьму, в краї чужії...
Ці хвилі-думи легковажні,
Ведуть фантазії маштабну гру,
І в тій стратегії колажній
Свідомість топлять на ходу...
Все пропадає, розпливається у сні, й
Переливається в безмежну пустоту...
