О! Милий, милий, дорогий
Відкіль береж ти ту ненависть.
Зачим ти мучиш одиноку
Мою не винну душу ту.
Я вні від горя від біди,
Подолі від нещасть,
Ховаюся від тих людей,
Що коять лиш гріхи.
Прости мені за лишні фрази,
За дивні вислови прості,
За день коли ми не зустрілись,
За все пробач мені...
Звелю тобі колись мене,
Обняти сильно й цілувати.
Безмежно і гарно до нестями,
Любити вічно й всюди.
Живи зі мною і без мене,
Щасливо радо і без горя,
Лови моменти переліту,
Від того вирію з моїх думок.
Знайди в майбутньому красу,
Що осліпила тебе вперше,
Знайди слова мої пусті,
Поміж людей тобі чужих.
Мої відбитки потаємні,
Що в небі пролітають...
Прийми дарунок не від серця,
А від душі моєї.
Та не роби лишень благаю,
Тамтого боля що не зтерплю.
Якого я вже не знесу,
До поки я не вмру....
