Прийму вітання не виходячи з квартири,
Не кругла дата 30 і 4ри,
Та все одно я вип’ю алкоголю,
Щоб він позбавив внутрішнього болю.
Роки лишають рани, немов холодна зброя,
Та жінка що люблю, не стане вона моя,
Здоров’я вже не те, і нерви у напрузі,
і як сухий пісок відсіюються друзі.
І на душі журба, здається все погано,
Та головне дожив, і це не так вже мало,
До поки зірка моя в небі не погасне,
Життя важке, та все ж таки прекрасне.
Той, хто править світом, диявол - прийшов украсти радість, мир щастя, любов - усе, погубити все, що дороге і, нарешті, вбити людину, навіть тим же алкоголем. Не відчаюйся, бо є Той, Хто зцілює всі рани, і дає життя вічне в любові і радості. То - Ісус, іди до Нього і все в тебе буде добре не лиш у сні, а й насправді.
Avtoritet відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Життя і справді прекрасне, правду кажете)
Звісно, воно часто підсуває нам свиню, робить не надто приємні сюрпризи... Життя - ще той хуліган!
Але усе це воно робить з любові до нас, людей. Воно хоче навчити нас усьому, загартувати перед хитрими вибриками і стратегіями наших ворогів, які не будуть нас шкодувати ні краплі. Тому, ми не маємо права ображатись на нього, злитись і кидати його, відмовляючись від нього. Життєвий шлях, певна річ, важкий, та ніхто не обіцяв, що буде легко. Варто звикнути до цієї думки і жити та радіти життю і всьому, що є попри все, незважаючи на перепони і проблеми. Життя - це короткий сон, не варто поспішати прокидатися, ранок має наступити тоді, коли цього захоче доля)
Чудовий вірш!))
Avtoritet відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00