Прийму вітання не виходячи з квартири,
Не кругла дата 30 і 4ри,
Та все одно я вип’ю алкоголю,
Щоб він позбавив внутрішнього болю.
Роки лишають рани, немов холодна зброя,
Та жінка що люблю, не стане вона моя,
Здоров’я вже не те, і нерви у напрузі,
і як сухий пісок відсіюються друзі.
І на душі журба, здається все погано,
Та головне дожив, і це не так вже мало,
До поки зірка моя в небі не погасне,
Життя важке, та все ж таки прекрасне.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629242
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.12.2015
автор: Avtoritet