Склянки кави, одна за одною
Мимоволі думаємо що буде добре,
Будуємо в уяві замки повітряні
Бережем в собі дитину від зовнішнього світу.
Йдем по вулиці, очі запалені
Сірістю міста вони вражені
Ховаємо усмішки в шарфах вязаних
Лікуєм хворе горло молоком пряженим
Будуємо плани на кожну пятницю
В середу надіємось що справдиться
Час спливає, моногамія:
Випрати білизну, подзвонити мамі.
