Слуги диявола не сплять, гартують свою силу,
На Заході, в Європі чатує смерть на людину,
Де Ейфелева Вежа вдивляється в Париж без сну
На Марсове Поле крізь нічну осінню пелену...
Де вогні мільйонів ліхтарів освітлюють шляхи,
Де неоном горять кав"ярні та чорніють дахи
Будинків світлячків... Де сховалися чужі гріхи...
Там в обіймах Морфея маленьки дітлахи й птахи.
Там зорі сяють у небесах для всіх закоханих,
Деінде лунає сміх Парижем причарованих...
Та вже чуються вибухи й залпи автоматних черг,
Гостей непрошених...Що відпочиває сам Спілберг...
Чорна меса звершується над людством сатаною,
Крик і стогін...Залито все місто кров"ю людською...
Весь світ став на захист себе від страшного ворога
Під знамено Христа, під знамено нашого Бога!
А Україну залишили, як дань для ворогів ,
Таким самим темним силам і подібним до звірів,
Найманцям, терористам?...Ні! Знайдуться й у нас сили
Для перемоги, щоб згинув наш ворог знавіснілий!
УРА! СМЕРТЬ ВНУТРІШНІМ І ЗОВНІШНІМ ВОРОГАМ! УРА!
На самих себе одна надія 
