Говорять, за чоловіка боротись не варто,
Можливо, та й цього не посміє хтось заборонить.
Але на́що життя перетворювати в Спатру ?
Коли є чудова можливість його спокусить.
Тож дивлячись в очі, поринай до підвалин душі
І торкаючись, проникай по оголеним нервам,
Повертаючись - ніжно-легки́й поцілунок лиши,
Так-то належить тепер чинить королевам.
І нехай натовп не раз мимоволі осудить,
Чимало дівчат, та чи хтось конкурентка?
Тій, що ввірвавшись, життя на́ново збурить.
P.S твоя знахабніла естетка
