Вустами шукаю захмарені очі,
Бездумно.
Холодного суму краплини, нарешті, віддай.
Ти проти розмов?.. та коли проти ночі,
Безшумно,
Заходить душа, відчиняю їй двері у Рай.
Вустами шукаю натомлені руки,
Неспокій
До серця притисну і ніжності вповні наллю.
Спалю вогняними цілунками муки,
Жорстокий,
Лишень усміхнись, виливаючи трунок жалю.
Вустами шукаю, тремчу, як билина -
Бентежно
Вогню для тепла де знайти, щоб розтанув той лід?
Непевний місточок торую, стежина
Безмежно
У просторі серця біжить оберегом услід.
15.06.2015.
Шукаєш вустами засльозені росами очі...
Я здався сумним, я здався холодний, мов лід.
Але ж наді мною горить раювання від нашої ночі
І твій полум'яний, в безмежному Всесвіті, слід...
Шукаєш вустами мої нерозкрилені руки...
Обійми мої не в стані сказати про те,
Як хочу Тебе! Як солодко стогну від муки
Коли по - між нами оте раювання цвіте! (Експромт)
Лина Лу відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Славна героїня у Вас, Лю! Наполеглива
Досада тільки: дістався їй німий, холодний і похмурий. Такого поки відігрієш - сама заснеш)
Але за старання ставлю вашій ЛГ 5
Лина Лу відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Недооцінюєте,Ви шановний мою ЛГ! Він ще й не знає,що шансів вистоять у нього не було ще до того,як вірш написався...
Дякую,за поблажливість.