Тримає Бог для мене долю.
Ще трохи й випустить на шлях.
Я обміняю вольну волю
На щиру усмішку в устах
Його. Візьмуся борщ варити,
Вареники, спечу торти.
Хоч я відвикла це робити
За довгі роки самоти.
А він мені зготує каву,
Ранкову, з запахом лілей,
І поцілує нелукаво,
Притулить ніжно до грудей.
У вихідний - до річки, гаю
Підем, відвідаєм лісок.
Йому я вірші почитаю,
А він нарве мені квіток.
Щодня щось будемо вивчати,
Удвох вилущувати світ.
Як він про це буде прохати,
Я «так» скажу йому в отвіт.
