Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Лина Лу: ОБПАЛЕНА ДУША - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Відочка Вансель, 29.07.2015 - 09:13
Перечитую твої вірші без коментарів...Але дуже сильно...Цей зачепив аж до сліз...
Лина Лу відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,дорога!Рада тобі страшенно.
Циганова Наталія, 15.05.2015 - 22:23
"Мой голубь сизокрылый в мой окно не бьётся..."...и видимо сложно найти нечто подобное тому, как кем-то взрощеное в нашей душе разочарование...до отвращения...да и то так,похОду... Лина Лу відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Це лише образ!Мітли не вистачить... Дякую тобі.
Дантес, 15.05.2015 - 10:55
За нарциси я би посперечався)Та все одно - серцю дорожча пісенька над Черемошем і пісок Херсону) Лина Лу відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не сумніваюсь,але в подібного ж квіткаря,може виникнути сумнів
Дантес, 15.05.2015 - 09:39
Być może, być może, że wszystko gdzieś lepszei ptaki, i gwiazdy, i śpiew, i powietrze, że były gdzieś nawet szczęśliwsze narody i drzewa wdzięczniejsze od wierzby u wody. Być może, gdzie indziej... lecz sercu jest droższa piosenka nad Wisłą i piasek Mazowsza. (Ганна Герман, "Być może...") Лина Лу відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Быть может,Жорж,у соседа и лужайка зеленее и нарциссы розовее...
Лина Лу відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Це про те,що завжди щось не своє здається привабливішим... дякую тобі за розуміння та доречні коментарі.
Касьян Благоєв, 14.05.2015 - 22:08
а чому? а звідки і нащо нам сором/язливість? а разом таке можна втнути, коли душі волю і геть усі рамки! - і хай живе дитинство в кожній душі!
Лина Лу відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Разом? Не для мене колективізація... Я - пас...
Касьян Благоєв, 14.05.2015 - 22:00
це про вчорашнє ваше заперчення мені майже на таку ж тему моїх коментарів. бо я таки мав рацію, що і тут побачив, Людмилко, - дівчинка, котрій так кортить побешкетувати! (знали би ви, у які пристрасті дитячі впадаю я!....)
гостя, 14.05.2015 - 21:38
змінювати чіткий контур на лекала нерозумно..недоцільно і просто...смішно... лекала ще невідомо, чи стануть чимось... ти гарно написала...
Лина Лу відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Інколи прямий шлях не найкоротший,наприклад в дипломатії,Сонечко! Дякую
Касьян Благоєв, 14.05.2015 - 21:31
чому перечили? навіть такого розміру та змісту річ можна поставити як філософський трактат, тим більше, що у вас творчість тяжіє не до кульбабок, метеликів і сльози за опалим квітом, а до більш зрілого, сейозного, життєвого у темах.звідси і народження не легковажних, як то у мене часто буває, рядків, а гарних, вивірених думок і почуттів, вкладиних у обрамлення слів, рим, мелодики речень. так автор створює стиль, почерк власний, узнаваність Лина Лу відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
чому перечили?)))Я не зрозуміла ці Ваші слова.Кому перечила?Коли? Те що Ви зрозуміли мою схильність до серйозних роздумів,мене тішить,але лірика мені зовсім не байдужа...Іноді хочеться бешкетнути... Лина Лу відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Це цитата з твору О.Довженка "Поема про море"...там був такий собі Річард Гусак...Навіть не знаю,чому він мені згадався...
|
|
|