(Присвячую своїй мамі Ходак Феодосії Іванівні)
Подаруй мені, мамо, долю,
І щасливу, і невідому,
Ще й любов подаруй, юначу,
Щоби справжня була, терпляча.
Почуттями щоб дорожила,
Добра мати була й дружина.
Заспівай мені, мамо, пісню,
Щоб жилось між людьми не тісно,
Хай навколо гуляє воля,
Дітвора щоб рясна, не квола,
І щоб сонечко їй сміялось,
А від того згоріла заздрість.
Розкажи мені, мамо, казку,
Бо без неї так жити важко,
Бо без неї життя буденне,
А вона, як вода студена:
І омиє мене, й напоїть,
Рани серця й душі загоїть.
Намалюй мені, мамо, квіти,
Кольорів щоб позичить звідти,
Більш яскравих – не хочу темних,
Хоч і не обмину я терни,
І колючі, і терпко-кислі,
Все ж без цього життя не мислю.
Подаруй мені, мамо. серце,
Щоб раділо грозі й веселці,
Щоб любити й прощати вміло,
Щедре й добре було, і сміле.
Бо без серця як жити буду?
Бо страшні безсердечні люди…
Подаруй мені, мамо, долю,
І щасливу, і невідому,
Ще й любов подаруй юначу,
Щоби справжня була, терпляча.
Щоб любила клітинка кожна –
БЕЗ ЛЮБОВІ ПРОЖИТЬ НЕ МОЖНА!
Ганна Верес
Сердечно дякую Вам, Ганно! Я також із задоволенням прочитала Ваші твори і деякі відібрала в обране: ознайомлю учнів із Вашою творчістю!!! Рада знайомству!
Рада знайомству! 
