Куди втікаєш,наш тиране.
Де зникла посмішка щаслива?
Не знав,що твій народ повстане?
Чи думав,нам вже не важливо
Як жити .В бідності чи вмерти?
За те майбутнє покоління,
Що мало б зберегти країну
Хоча б за покликом сумління.
Ти не хвилюйсь,нам вже не вперше,
Кров лити за свою країну.
Не залякаєш нас «пташками»
Яких між нами ти покинув.
Не стали люди їх терпіти.
І не втекли, і не злякались.
Нас стало більше,ми сильніші.
Ну що ж шановні,ви – попались.
Ми знову разом,з нами сила.
Ваш «Беркут» стрімко відступає.
Скількох загнали у могилу,
У грудях ненависть палає.
Нарешті страх скував все тіло,
Не хочеш більше воювати?
Тоді прошу,йди добровільно.
Тобі нас більше не злякати.
Це дохлий номер,все даремно,
Нарешті «пішаки» повстали.
І в пам’ять про «Небесну сотню»
Свою ідею відстояли.
23.02.2014
