СВІТ
Задумана, замріяна…
А із попід повік,
Волошки оксамитові
Спостерігають світ.
До неї він привітний,
Усміхнений, тендітний.
Несе тепло і ніжність,
І спокій їй – це вічність.
Коли ж стає химерний,
Та з нею не відвертий,
До себе не впускає,
А змін в ньому чекає.
Замріяна…
А із попід повік,
Волошки оксамитові
Дивують весь цей світ.
2012
