Як щебечите ви, наївні,
в павутинні густих гілок,
визираючи із шпаківні,
крильця тягнете до зірок.
Відпочинете, відігрієтесь,
потанцюєте поміж хмар,
поїсьте, і гуртом повієтесь
звеселити смутний ліхтар.
Чи ви там були, безтурботні,
де на небі зірок немає?
де поля і двори скорботні?
де від болю земля горлає?
чи літали там, над хатами,
де чорніють порожні шиби?
де поламані впали брами?
де згорілі пусті садиби?..
Як так сталося, сизокрилі?..
Чи ж таке поробили люди?
Не співайте й тут, мої милі,
поки спокою там не буде...
2.02.15.
Богданочка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам щиро, Таісія! Прикро, що мені не вистачає часу, щоб більше заходити в гості на сторінку до друзів Але постараюся забігти до Вас найближчим часом з чашечками кави
Прикро, що мені не вистачає часу, щоб більше заходити в гості на сторінку до друзів 
Але постараюся забігти до Вас найближчим часом з чашечками кави 
Дякую!!! 
