Враз усе не миле стало
І все фарбоване стекло.
І стало доброго на світі мало
А радості як і не було.
Змарніло все на світі світло
Укрили темно-сірим полотном.
Забрали в світа все що квітне
І муками вінчали, й поросло.
Червоне сонце більш не світись
Немає щастя у думках.
Нікуди нам уже не дітись
І сльози ллються по щокам.
Діти плакали, кричали
І ворани кружляли над селом.
Побиті горем, люди встали
Туманом жито обросло.
