***
Дитячий майданчик і дзвін голосів
Лунає далеко так щирий,
І бігає швидко юрба дітлахів,
Маленьких таких і красивих.
Хвилює мій зір те дитинство ясне,
Яке я давно вже пройшов,
Тепер вже ніколи мене не прийме,
Тому, що в дорослість пішов.
Дивлюсь на дітей, на візочки, на мам,
Як гарно то все виглядає,
Гойдаються гойдалки, тим дітлахам
Сміятись лише й вистачає.
Стрибати, крутитись, ото карусель
Закручує тих малюків,
Дитинство – найрадужніша акварель
З усіх золотих кольорів.
Дитячий майданчик, не раз ще прийду
До тебе за сміхом дитячим,
І скоро й своїх діточок приведу,
І щастя напевно то значить.
04. 05. 2013
