Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Світлана Моренець: ПРОСТИ, НАРОДЕ МІЙ, ЗНЕВІРУ (диптих) - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Олекса Удайко, 01.12.2014 - 03:33
Хто не живе тільки, той не помиляється? Описка? ( 1 грудня 2013 р.) Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ні, не описка. Я написала його одразу, повернувшись з Майдану, з першого віче.
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Сили нам, терпіння й мудрості!
Микола Серпень, 30.11.2014 - 21:54
З роком я, справді, помилився, вибачайте. Це так на мене вплинув Ваш вірш, але не подумайте, що хочу на Вас звалити свою вину. Знаєте, люди, котрі відверто і категорично визнають помилки (хоча в Вашому випадку і помилки не видно, просто стурбованість за долю своєї країни) можливо, є самі надійні. Удачі, Вам!
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Миколо! Боже борони, мені і в голову не прийшло б щось погане подумати. Завжди Вам дуже рада, заходьте! За удачу!
Салтан Николай, 30.11.2014 - 19:37
Перший вірш дає всі відповіді на питання, які виникають. Не мали б оцих всіх проблем, якби у нас скрізь був народ
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
В морях живе багато видів риб. Всі вони – риба, але камбала, наприклад, ніколи не плаває там, де верховодні риби і навпаки, верховодні ніколи не зможуть жити під великим тиском. В мене таке враження, Колю, що і народ наш ділиться на категорії, які , немов риби, плавають на різних рівнях і ніколи не пересікаються. Можливо, треба дати їм свою акваторію, і нехай собі там плавають? Я вже на все згодна, аби наші хлопці не гинули. За мир!
svitoch, 30.11.2014 - 19:13
Я вірю в наш народ! Звичайно, його можна тимчасово обманути, але той, хто його нищить, нищить сам себе. Спасибі за вдале поетичне одкровення!
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І я вдячна, що завітали. А народ у нас – більша його частина – надзвичайний!
Микола Серпень, 30.11.2014 - 19:06
Наш 2013 рік минає. Рік великих надій і безмежних втрат, рік гідності і відчаю, рік шаленої радості і пекельного болю. Ваш диптих ще раз демонструє вектор української непохитності і віри - через тернії до зірок. Всі талановиті люди України повинні горнутися до її святої правди, бо вона нездоланна!
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Пане Миколо, Ви, часом, не заблукали в часі? Вже не лише 2013, а й 2014 минає. А рік дійсно дуже складний. Стільки втрат!!! І це наша плата за великий здобуток – ми стаємо НАРОДОМ!
I.Teрен, 30.11.2014 - 18:09
Парадокс часу. Чисті душі сповідаються, чорні і криваві не бояться смертних гріхів.Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Тому вони і чисті, оті, що сповідаються. "Кстати, о птичках": сьогодні якраз була на причасті після сповіді. Мабуть Ви саме це відчули. Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Після таких слів виростають крила. Щиро дякую, пане Вікторе!
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вдячна за підтримку.
Лавинюкова Тетяна, 30.11.2014 - 17:12
Оце так диптих, Світланочко! Втілює гордість і надію, надихає, окрилює!
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Рада Вам, Таню, і такій підтримці! Сердечно дякую!
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Згодна. Але багато чого вже можна було б зробити. Скажімо, знайти і покарати вбивць Небесної Сотні. Хоча б одного!Та ми терплячі... до певної пори. Дякую, що читаєте. Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Такий народ – не знищити! Дякую, Лесенько! |
|
|