Сьогодні ми відмічаємо п'яту річницю Всенародного Віче.
Диптих, що об'єднує 2 експромти, написані в різний час,
нагадає події п'ятирічної давнини.
ВІДЧАЙ (червень 2013 р.)
Закрила всі шпариночки душа
і безнадійно опустила штори.
Із вух вже до колін висить "лапша",
а очі просять темні щільні шори.
Сховатись! Щоб не бачити й не чуть
огидну вовтузню за гроші, владу
в "верхах", де лиш крадуть, інтриги тчуть.
Нема в нас Влади – то нема і ла́ду.
Що змінить тут поодинокий гнів,
коли забув народ, з якого роду
він коренем? Осліпнув, онімів...
Населення ще є – НЕМА НАРОДУ!
ВІЧЕ ( 1 грудня 2013 р.)
Бунтарський дух, зламавши відчай,
злетів за хмари, до небес!
ПОВСТАЛИ!!! Всенародне Віче
пульсує вихлюпом чудес
єднання, стриманої сили,
сплітаючи любов і гнів.
Став люд, як океанські хвилі,
за покалічених синів,
ще юних, світлих, безборонних!
З наказу влади, за протест
їх люто била охорона
й кидала в кліті під арешт...
З усіх куточків мого краю,
прорвавши "ментівський" заслін,
прийшли долати хижу зграю
ті, хто піднявся із колін.
Дитячий біль могутнім рухом
збудив таки козацький код!
Пишаюсь! Ти піднявся духом!
Ти – не населення! НАРОД!!!
