Навіщо знову думати про те
Навіщо знову мріяти, блукати
Бажання ті знов снігом замете
І вже не буде сил тікати
Холодна ніч, але ж зимова і гаряча
В обіймах сильних мужніх рук
Все так не займано але і недитячо
Неначе діамантовий магніт
Горів вогонь і пристрасті палали
Минав той час і швидко поїзд біг
Зустрівшися миттєво так очами
Бажали вони вже й одразу тіл
Затьмарив подих і легкі обійми
Палка уява, вибух почуттів
Так міцно ще нікого не тримала
Так сильно ще нікого не хотів
А ніжність поцілунку й холод
Від щастя та надмірного тепла
Бажання доторкнутися губами
А ніч у потязі миттєво так плила.
А потім сон та все думки і мрії
І знову якось все одно
На ранок всеж згадавши всі свої надії
Знов пристрасть, знову те миттєве шоу.
Слова та ласки милі побажання
І фотокартками обмінювались ви
Ще пару поцілунків на прощання
Й твоя зупинка ,й досить гарних слів
Ви бачилися тільки раз
Лиш раз вас поєднали вищі сили
Хто зна, може не просто той вогонь не згас
Чи просто ви його не потушили
Колись можливо ще побачиш
Колись можливо ще збагнеш
Я знаю, навіть не заплачеш
Й душою навіть не здригнеш
Адже це звично,
Це як завжди
Спекто так і для душі
Ваш потяг мчить у різні далі ,та в пам`яті тихесенько та ніч мовчить.
З чудовим дебютом! 
