Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Тетяна Луківська: Пече так в душі… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, Ігоре, що зрозумів всю глибину мого слова і душі, саме час чесно визначитися на якому ти боці,(за це і не забарилися недруги, оцінку "плюндрують"),тож щоденно молюся і прошу у Господа миру і мудрості.
Валентина Ланевич, 20.08.2014 - 06:48
Щем і гнів уже наповнив серця матері, а недруг ніяк не зупиниться, хизуючись своєю безкарністю.
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
саме такі почуття і наповнюють серце, тому і слово моє вийшло гнівне, дякую, Валюшо, що перейнялася моїм щемом
Олекса Удайко, 19.08.2014 - 23:28
Зараз хочеться всім нам постріляти, та мало від того користі... Треба озброювати армію!
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Звичайно, Олексо, я мирна людина і це розумію,а по можливості, допомагаю, збираючи передачі харчами,грошима для нагальних технічних додатків, але все ж розпука настільки велика, коли бачимо втрати, а ще й від "свого" ворога, таки до рук, здається, взяти пора зброю та чи ж зможу я стріляти у людину, мабуть, таки ні, от лишилося слово, щиро вдячна за підтримку.
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую за співпереживання
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...і де вони жили, і що їм наша земля, таки дістали, коли і мені терпіти несила вже...дякую за розуміння
OlgaSydoruk, 19.08.2014 - 21:19
И женщины многое могут,..когда боль накроет с лихвой...Пускай только сунутся дальше...И стрельнут без окрика - "стой"...
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
я ніколи не стріляла, та вже допекли... вдячна за підтримку
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
пече, щиро кажу, дякую за зустріч
Lana P., 19.08.2014 - 19:52
Спиніться, бо вже й небесаРозколюють сльози молитви! -золоті слова, Таню Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, Юрію, все правильно, от тільки вороги ще нещодавно своїми були, так думалося, а вийшло ось як.
Крилата (Любов Пікас), 19.08.2014 - 19:14
У кожного наболіло. Ї хтось же мусить стріляти. Хай Бог помагає нашим захисникам, а державні мужі правильно керують.
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
так важко спостерігати за втратами, що пора на захист, дякую щиро
LaraS, 19.08.2014 - 19:10
чую крик Вашої душі у кожному слові, у кожній думці . швидше б все закінчилося.
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ох, якби ж, Господь втямив дякую за таке розуміння
|
|
|