|
Пиріяко-пирій у росі на зорі, -
Срібносивий, дрібнозубий, перестоявся-дозрів.
Вижну-вижну, утну, підберу по зерну,
Обчикрижу попід стрижень, ні стебельця не мину.
На рядні-полотні понесу у тінник
Там сушити-ворошити під туманний Молодик.
Перетру-перемну вогневицю земну*:
Вовкозуба до козуба, вівсюнця до полину.
У сулію-сулой вкину малий зубець
Зубосклиці-міцносили, хай розтане унівець.
Ядом-медом заллю, ярий вар розтоплю,
По сталевих-кришталевих, по суліях засмолю.
Цілить-живить мітлюк, гоє коклюш-кашлюк,
жовтяниці-плаксивиці, ляки-вроки, перелюб.
Кров-мокроти запре, пістряків забере,
бугорчатку переборе, почечуї обдере.
Врази-рани запне, близни-шви розжене,
Розтривожене утишить, повишпортує важне.
Живозілля вціджу, божевілля зцілю
І завушницю, й мертвицю.
Коруймося, Божий люд.
*Вівсюнець, вовкозуб, мітлюк, вогневиця - синонімічні назви пирія або його підвидів.
ID:
508041
Рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження: 28.06.2014 22:01:14
© дата внесення змiн: 08.05.2017 17:26:41
автор: Еkатерина
Вкажіть причину вашої скарги
|
