Ще спочиває, сіріє степ,
Зіщулився річний вертеп,
Зо дня на день зазеленіє,
Ось-ось горобчик заспіває.
З порога чути моря шум,
Нічної хвилі віковічний сум,
Там корабель в порту причал шукає,
Мов місяць серед чорних хмар блукає.
А сіроманця сірі очі,
Неначе партизана чорні ночі,
У темряву вдивляється навкруг,
Немає зниження напруг.
