Як впаде за обрій літнє сонце,
Вечір теплий настає.
Присідає казка під віконцем
І дзвіночки сині б’є.
Хмарки сиві купчаться в роздолах,
Ніжно пахне молоком.
І ховає втома в довгих полах
Руки перевиті сном.
Щільно стелить постіль росяниця
В яблуневому саду,
Місяць обнімає молодицю
В зорях ніченьку ясну.
Тихо скрізь, і спить село спокійно,
Подих вітер затаїв.
В танці неба кружать пари мрійно
В безкінечності віків.
9 серпня 1994 р.
