Моря, океани,
Небо, зорі, ріки,
Пустелі, савани,
Еверести, піки
Й ніби боги, люди
Кохані і гидкі
Із геном Іуди!
Звідки це все, звідки?
Симфонії, пісні,
Поеми.... і муки
І поступи злісні
І в крові вже руки
Й прохання в Пілата
Його розіпнути
І закатувати!
Це все може бути?
Кричить немовлятко
Батьки у тривозі:
Це їх пташенятко
Сказати не в змозі
І плаче рідненьке,
А сльози у мами,
Коханої неньки,
Стікають щоками...
Життя у любові,
У миті горіння.
Воно і в оковах
І в злетах, в падінні,
І в добрій пораді.
Та важко збагнути,
Яке ж воно в зраді
Життям може бути?
12 січня 2009 р.
