Ясніє від теплого усміху день...
Немов з зерен будніх щастя молотить.
Захоплює дух - дзінь ізверху й дзелень! -
В блакитному дзвоні сонце колотить.
Дає повно сил! Ними дух понесе
Високо-високо... до сивої хмари...
Я б падала з неї - хай вітер несе!
Лише не стрясти би на землю дощами!
Бо йде перемога - а в ній й боротьба,
Турботи сумління без зайвого спину.
О,тільки б сміливість, щоб жити сповна,
І чесність лише, щоб не знати загину!
