Ти світлий янгол мій земний,
Тепер цей сніг дощем палким розтане.
І серед скам’янілих площ міських,
Сухим віршем мелодія заграє.
І ворони чорніють над людьми,
Нудьгою сон безсонну ніч спіймає.
І помахом занедбаним руки,
Осінній спогад шурхотить над гаєм.
Пливуть удаль мінливі кораблі,
Зрадливі хмари копами під небом.
До ранку не дістатися землі..
То може, ніч солодким стане медом.
