Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Люба Василик: Літають, як в думках мільйони слів - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Салтан Николай, 02.12.2013 - 22:30
Людям багато хто завдає болю, але той біль, що завдається не близькими і прохожими людьми він миттєвий, швидкоплинний, а часом і взагалі немає людської реакції на чиюсь поведінку, а близькі люди то наша опора, наш баланс і коли людина щось робить не так - порушується баланс, стає важко стояти без важливої опори .... дуже чуттєва та хороша робота
Люба Василик відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже приємно читати Ваш глибокий і змістовний відгук Велике Вам дякую і окреме спасибі за ромашечки ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 12.11.2013 - 22:17
"Чому найбільше ранять ті, хто близько?" -Тому що саме близькі люди найкраще знають слабинки і болючі місця. Головна наша помилка та, що ми занадто відкриваємося і не захищаємося... "Старі пісні вплітаються в сценарій, Коли печаль, збираючи гербарій, Пряде тихенько нитку золотисту." ДИВОВИЖНІ РЯДОЧКИ!!!!!!!!!!! Люба Василик відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Олю, щиро Вам вдячна за розуміння Надзвичайно люблю Ваші продумані і глибокі коментарі. Мені дуже приємно, що Ви читаєте і знаходите для себе щось близьке
|
|
|