Десь в душі,
Щось біль стискає.
Дощ там падає холодний
І вітер дує невгамовний
Чути як кров тече по венах,
Як ниє серце від нудьги
І нескінченними втратами
Наповнене життя людини.
Що ти відчув нічого неварте,
Знайшов щось і зразу втратив.
Та якось дивно це буває
Що серце всі гріхи прощає.
Час минає духовна цінність пропадає,
Все те, що було давно пройшло.
Загубились десь відчуття,
Й нічого вже неварте твоє життя
